Як і де варто сушити і зберігати лікарські рослини?

Як і де варто сушити і зберігати лікарські рослини?

Сушіння – метод консервування рослин шляхом оптимального зневоднення. Способи сушіння лікарської рослинної сировини поділяють на дві групи: сушіння природним теплом, без штучного підігрівання (повітряно-тіньове, сонячне) і сушіння зі штучним підігріванням (теплове).

Сонячне сушіння, тобто те, яке ведеться з використанням теплоти сонячних променів, є найпростішим, економічним і доступним методом. Використовують його без шкоди для коріння, кореневищ і кори. Цей метод використовують для підв’ялювання ягід та інших соковитих плодів, попередньо розклавши їх на брезенті. 

Повітряно-тіньове сушіння ведеться у затінку при доброму провітрюванні, на горищах, у клунях, куди прямі сонячні промені не потрапляють. 

Головні вимоги – максимальне притягування теплоти сонячних променів і добра вентиляція. Місця для сушіння звичайно обладнують стелажами з полотном або металевою сіткою. 

Листки при сонячному сушінні набувають бурого забарвлення, змінюється забарвлення багатьох квіток. Хоч ці зміни не завжди супроводжуються розкладом діючих речовин, зовнішній вигляд сировини погіршується, тому листя та квітки слід сушити тільки повітряно-тіньовим способом.

Сировину, яка містить ефірні олії, сушать при температурі 30-45?С, розкладаючи шаром 10-15 см, щоб запобігти їхньому звітрюванню. 

Рослини з інтенсивним ароматом необхідно сушити окремо від інших. 

Сировину, яка містить аскорбінову кислоту, сушать швидко при температурі 80-90 С. 

Виявлено, що в коренях барбарису та плодах глоду вміст діючих речовин вищий, якщо їх сушать при температурі в межах 80-90 С.   

В осінній час, коли немає можливості висушити рослини надворі та забезпечити теплове сушіння, використовують печі. В них висушують переважно плоди шипшини та інші соковиті ягоди. 

Одразу після того, як піч натоплено, класти в неї лікарську сировину не можна: необхідна двох-трьохгодинна перерва. 3 метою перевірки, всередину печі кладуть тонкий папір – якщо він не загоряється, сировину можна засипати. 

Для кращого використання обсягу печі влаштовують двох- і триярусні стелажі з фанерних аркушів або металевої сітки. У випадку, якщо сировина не висохне з першого разу, її обережно виймають з печі, ставлять у сухому місці та наступного дня процес повторюють. Лікарські рослини можна сушити також на печі (на лежанці). 

БРУНЬКИ рослин висушують швидко і при помірній температурі (25-30 С), розсипавши тонким шаром, часто помішуючи, щоб не запліснявіли.   

КОРУ звичайно сушать на відкритому повітрі або в добре провітрюваному приміщенні. Для сушіння кору розкладають на підстилці тонким шаром, час від часу перегортають, але так, щоб її шматочки не попадали один на інший. 

При висушуванні на повітрі, щоб зберегти від роси і дощу, а також на ніч, її слід заносити до приміщення. При висушуванні кора майже завжди темнішає, набуває буро-брунатного кольору. 

Правильно висушена кора ламається з тріском, а не гнеться. 

ЛИСТКИ висушують на свіжому повітрі у затінку або в добре провітрюваному приміщенні, на горищах під залізним дахом, розкладаючи у 2-3 шари. Великі листки слід розкладати поодинці. 

В усіх випадках листя розстелюють тонким шаром. Якщо потрібно, від них відламують або відрізають черешок. 

КВІТКИ сушать обов’язково у день збору на повітрі у тіні або в добре провітрюваному приміщенні. Їх розкладають на підстилці, марлі чи папері таким тонким шаром, щоб їх не доводилося перемішувати. 

Спочатку з квіткової маси видаляють квітконіжки, стеблинки, чашолистки. Необхідно стежити, щоб квітки не пересихали, зберігали свій природний колір. 

ПЛОДИ, ЯГОДИ, НАСІННЯ сушать одразу ж після збирання при доступі свіжого повітря: на горищах під залізним дахом, у натопленій печі, розклавши тонким шаром на сушарках – обтягнутих полотном або марлею, рамах, ситах, решетах, залізних або фанерних аркушах тощо. Плоди шипшини спершу потрібно прив’ялити на сонці (це значно прискорює процес подальшого сушіння та запобігає появі грудок). Під час сушіння плоди та ягоди належить обережно перемішувати, стежачи за тим, щоб вони не зліплювалися та не пересихали. Соковиті плоди висушують у печах настільки, щоб під час зберігання вони не злипались у грудки. 

ПІДЗЕМНІ ОРГАНИ (корені, кореневища) спочатку очищують від землі, мертвих і зайвих частин, згодом миють та сушать у теплому приміщенні, на горищі, у клунях та інших добре провітрювавних місцях (при температурі не вище 35-40 С), розклавши на підстилках тонким шаром та часто перемішуючи. Перед сушінням корені та кореневища рекомендується пров’ялити протягом 1-2 днів на свіжому повітрі, у тіні. Для тонких та нарізаних товстих підземних органів потрібно менший час сушіння.  

Пакують сировину після сушіння переважно у мішечну тару. Щоб лікарські рослини не втрачали своїх властивостей, їх зберігають у спеціальних умовах: у чистому сухому приміщенні, що добре провітрюється і в яке не проникають прямі сонячні промені та волога. Ягоди слід зберігати на постійних протягах (бажано, підвісивши в полотняних мішечках). 

На кожному упакуванні з лікарською сировиною необхідна наявність етикетки, де вказано вид сировини та дата збору.

Сировину зберігають у невеликій кількості в закритих фанерних або картонних коробках, час від часу провітрюючи.