З давніх-давен листя іван-чаю (хамеріону вузьколистого) вживали як замінник чаю (копорський чай).
Для приготування використовують траву або тільки листя, які заготовляють в період цвітіння рослини.
Здавна народна медицина послуговується іван-чаєм при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, онкологічних захворюваннях стравоходу, шлунка, кишок, а також при запальних захворюваннях дихальних шляхів, нейродермітах, екземі, фурункульозі.
Настій або відвар іван-чаю призначають усередину при виразковій хворобі шлунка, гастритах і колітах, місцево — для полоскань при запальних станах верхніх дихальних шляхів і для примочок на виразки і рани. Іван-чай при гастриті і виразці обволікає слизову, усуває біль, спазми, запалення, а також допомагає у регулюванні кислотності.
У народній медицині, крім того, настій або відвар хамеріону дають усередину при мігрені, безсонні та олігоменореї.
Отож, Іван-чай рекомендовано як додаткове джерело біологічно активних речовин, що сприяють нормалізації функцій шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної, нервової та сечостатевої систем, підвищенню імунітету та опірності організму до негативних факторів довкілля, зокрема в період сезонних інфекцій.